Нівек Огр – канадський музикант, виконавець і актор, який найбільше прославився роботою в індастріал-гурті Skinny Puppy, який співзаснував. Його харизматична особистість, гроулінг (вокал, що нагадує черевне гарчання), використання костюмів, моторошних реквізитів та підробленої крові на сцені допомогли збільшити кількість фанатів Skinny Puppy та надихнути до епатажу багатьох інших музикантів. У своїй музиці Нівек порушує важливі соціальні й політичні теми. Докладніше про біографію, творчість, життєві погляди Нівека Огра далі на calgary-trend.
Юний маг і поет
Кевін Грем Огілві (справжнє ім’я музиканта) народився 5 грудня 1962 року в Калгарі. У дитинстві зацікавився магією і навіть пробував стати фокусником, приєднавшись до Міжнародного братства магів. Періодично проводив магічні шоу для батьків. Змалечку хлопець був інтровертом, любив сісти в тихому місці і дивитися фільми про монстрів або ж читати містичні твори Едгара Аллана По й Говарда Лавкрафта.
Багато часу Кевін проводив у своєму підвалі, пишучи вірші. Писав по кілька сторінок за раз і добре розвинув відчуття правильного фонетичного звучання слів. Тоді він помітив, що слова можуть набувати майже сюрреалістичного значення.
Доленосна зустріч
Ще в дитячі роки Огілві уявляв себе співаком, вважаючи, що це його доля. У своїх інтерв’ю Кевін зізнавався, що прослуховування альбому Cure Pornography стало для нього моментом трансформації, а гурт Joy Division познайомив його з темною частиною музики. Кар’єру співака розпочав у 1982-му, у віці 20 років.
Тоді Кевін виїхав до Ванкувера, що відрізнявся від Калгарі ставленням до музики. У новому місті він спробував за позичені кошти заснувати компанію з дистрибуції звукозаписів, однак спроба увінчалася поразкою. У той же час Кевін переживав невдачі і в особистому житті: розлучився з дружиною, а батько помер.
Огілві жив у кімнаті разом із басистом канадського гурту нової хвилі Images in Vogue Гері Смітом. Якось на вечірці він зустрів барабанщика цього гурту Кевіна Кромптона. Там же познайомився з музикантом Стівеном Гілмором.
Кромптон запропонував Огілві приєднатися до створення гурту Skinny Puppy, на що він погодився. Тезки взяли собі сценічні імена, аби їх не плутали фанати: Кромптон – сЕвін Кі (cEvin Key), а Огілві – Нівек Огр (Nivek Ogre).
Skinny Puppy
Цей гурт – один із засновників та популяризаторів жанрів індастріал-рок та електро-індастріал. Крім постійних учасників Кі та Огра, у колективі в різні періоди грали Дуейн Ґеттель, Дейв «Рейв» Огілві (не родич Кевіна Огілві), Білл Ліб, Марк Уок та інші.
Перше касетне демо вийшло в 1984 році, після чого гурт підписав контракт із ванкуверським лейблом Nettwerk. Того ж року вийшов дебютний мініальбом Remission. У 1990-х Skinny Puppy став впливовим гуртом із відданими прихильниками. Музика колективу – це поєднання елементів індастріалу, нойзу, нової хвилі, фанку, електро та року.
Під час турне Північною Америкою і Європою Skinny Puppy прославився своїми театральними живими виступами з елементами жахів, що привертають увагу громадськості до важливих тем, як-от випробування ліків чи косметики на тваринах, хімічна війна, забруднення навколишнього середовища, наркоманія, самовизначення тощо. Пісня «Dig It» описує боротьбу проти рабства на роботі, яке може призвести до «ранньої могили».
У період між випуском альбомів VIVIsectVI (1988) і Last Rights (1992) Нівек боровся з наркотичною залежністю. Огр потрапив до лікарні під час гастролей із Pigface у Швеції. Там він дізнався, що заразився гепатитом А, пізніше лікувався в реабілітаційному центрі в Едмонтоні.
У 1993 році Skinny Puppy підписав контракт з American Recordings і переїхав до міста Малібу (штат Каліфорнія), де на заваді створенню музики постали проблеми із забороненими речовинами та постійні суперечності між учасниками гурту.
У червні 1995 року Нівек покинув гурт, а через два місяці від передозування героїном помер музикант Дуейн Ґеттель. У 2000 році Кі та Огр возз’єдналися для одноразового концерту на Doomsday Festival у німецькому місті Дрездені. У 2003 році відбулося реформування гурту, продюсером став Марк Уок. У 2004-му Skinny Puppy випустив 9-й альбом The Greater Wrong of the Right, за яким послідували альбоми Mythmaker (2007), HanDover (2011) і Weapon (2013).
За допомогою музики гурт також привертав увагу до епідемії СНІДу, ядерної катастрофи на АЕС «Фукусіма-1» у 2011 році тощо. Щодо відеокліпів Skinny Puppy, то більшість із них мали обмежений комерційний ефір або й повністю були заборонені через показ моторошних і водночас правдивих кадрів.
Інша музична діяльність
У 1990 році Огр приєднався до індастріал-гурту Pigface. Він співав треки Tapeworm, був представлений на концертному альбомі Welcome to Mexico… Asshole (1991). Долучився до запису студійних альбомів Fook і Notes from Thee Underground та концертного альбому Truth Will Out як гітарист.
У 2000 році Нівек Огр та Марк Уок, учасники Skinny Puppy, офіційно створили індастріал-гурт ohGr. На відміну від Skinny Puppy, цей гурт використовував у своїй творчості більш легкий тон і елементи хіп-хопу та синті-попу. Поп-культурою Огр зацікавився ще в дитинстві, слухаючи гурт The Archies.
Крім того, Нівек співпрацював із Марком Уоком над декількома треками для відеогри Descent II (1996), над безліччю реміксів та каверів. Наприклад, Нівек зробив кавер на пісню «Borderline» Мадонни.
Акторська кар’єра
Перша акторська спроба Нівека відбулася під час прослуховувань на роль Funboy для фільму «Ворон» (1994), однак цей досвід Огру не сподобався.
Пізніше разом з іншими учасниками Skinny Puppy Нівек зіграв у комедійному трилері The Doom Generation (1995). Роль музикантів – головорізи, які нападають на авто. У 2008 році Огр повернувся на екран у мюзиклі «Ріпо! Генетична опера» у ролі гуляки Паві Ларго. Стрічка отримала здебільшого негативні відгуки кінокритиків.
Крім того, музикант знявся у серії мюзиклів-жахів The Devil’s Carnival, у музичному фантастичному фільмі жахів Alleluia! The Devil’s Carnival, фільмі жахів Scream Park (зіграв вбивцю-психопата Іггі), у фільмі «Кривава королева» та в документальному кіно Diary of a Dead Beat про кінорежисера Джима Ван Беббера.
Любов до тварин – понад усе
Огр – рішучий захисник прав тварин. У 2000 році в інтерв’ю журналу Zillo він пояснив, що жодна людина не захотіла би терпіти тортури, перебуваючи замкненою в стерильній лабораторії. У 1988 році Skinny Puppy провів сценічне шоу, під час якого були відтворені експерименти на реквізитній собаці. Шоу було настільки провокаційним, що гурт заарештували та оштрафували через завдану психологічну травму публіці.
Нівек підкріплював свої скарги щодо порушення прав тварин реальними історіями. Наприклад, розповідав, як розчалювали в лабораторії обличчя мавп, аби перевірити фізичні моделі автокатастроф; розповідав про проведення вівісекцій (операцій на живих організмах для перегляду внутрішньої структури організму) на собаках.
Крім того, він часто виступав проти промислового землеробства і був вегетаріанцем упродовж 14-ти років. Повернувся назад до звичайного харчування через проблеми зі здоров’ям.
