Концертний зал імені Джека Сінгера, що в мистецькому центрі Калгарі Arts Commons, відкрив свої двері в 1985 році. Приміщення назване одним із найкращих концертних залів Північної Америки. Це грандіозне й розкішне місце на понад 3000 місць, що ідеально підходить для різноманітних заходів – від великих музичних виступів та масштабних показів до весіль і благодійних зборів. До того ж тут розміщується знаменитий на весь світ орган Карті – один із найбільших трубових органів Канади. Докладніше про зал далі на calgary-trend.
Історія будівництва
Наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років місто виявило критичну потребу в постійному приміщенні для виступів Calgary Philharmonic Orchestra, театральних труп Theatre Calgary і Alberta Theatre Projects. У 1976 році як благодійну організацію заснували EPCOR Centre for the Performing Arts, що розпочала масовий збір коштів для нового простору.
Місцева архітектурна компанія Raines, Finlayson, Barrett об’єднала з цією метою дві історичні будівлі – Burns Building та Public Building. Новостворений центр, який у 2014 році став відомий як Аrts Commons, офіційно відкрили 14 вересня 1985 року. Один із майданчиків центру зайняв Концертний зал імені Джека Сінгера.
Сам Arts Commons – один із найбільших мистецьких центрів у Канаді, він займає повний міський квартал на 8 Ave SE; крім концертного залу, містить 5 театрів. Також є домом для восьми компаній-резидентів, які щороку проводять безліч культурних заходів: щорічні загальні збори, випускні бали, весілля, виступи митців тощо. Також містяться репетиційні зали, театральні майстерні, офіси, кімнати для переговорів, кав’ярні і мистецькі галереї.
На честь кого названий зал?
Джек Сінгер – канадський забудовник, фінансист і філантроп із Калгарі. У власності мав величезну кількість нерухомості в Канаді та США, однак найбільше прославився завдяки придбанню кіновиробничої компанії American Zoetrope в Голлівуді.
Бізнесом Джек зайнявся ще в 17 років. Разом з Абрахамом Бельцбергом купив Foothills Building у Калгарі за 60 000 доларів. Після цієї успішної угоди вони створили бізнес-підприємство United Management, яке через чотири десятиліття заволоділо аж 200 одиницями власності.
На честь Джека назвали концертний зал у Калгарі, оскільки сини Сінгера Алан і Стівен пожертвували на його будівництво 1,5 мільйона доларів США.
Чим він слугує?
Крім Calgary Philharmonic Orchestra, історія якого почалася ще в 1910 році, концертний зал є домом для BD&P World Music і TD Jazz. Тут постійно проводяться різноманітні події – виступи симфонічних оркестрів, концерти рок-зірок, виступи спікерів на конференції TED, прямі презентації National Geographic, весілля, вечірки, випускні бали, благодійні акції, фінал Міжнародного конкурсу піаністів імені Естер Хоненс тощо.
На цій сцені виступали такі знаменитості, як американці Еммілу Харріс, Джейсон Мрез, «Дивний Ел» Янковик, канадійці Джим Кадді, Брюс Кокберн і англієць Джон Кліз.
Зал підтримує бачення створення творчого та милосердного суспільства, натхненного мистецтвом, діючи в найкращих інтересах громади.
Звукові особливості
За акустику залу імені Сінгера відповідав Фредерік Рассел Джонсон – американський архітектор і експерт з акустики, який заснував Artec Consultants Incorporated у 1970 році. Він спроєктований як звукова камера за зразком віденського залу Musikvereinsaal на 1800 місць і 200 місць для хору позаду оркестру.
Джонсон використав важкі матеріали, дуже товсту кладку та штукатурку, завдяки чому отримав приміщення з блискучим звучанням із сильними та резонансними басами, чіткістю та легкою проєкцією звуку.
Спочатку простір обладнали лише для запису радіо і телебачення. У 2004 році завершили реконструкцію звукової системи вартістю 1 мільйон доларів. Тоді додали нові мікрофони, динаміки, монітори й гарнітури для відвідувачів. Порівняно невелика кількість місць для аудиторії критикувалася з погляду прибутковості, однак експерти позитивно оцінили акустику. Музичний критик газети «Нью-Йорк таймс» Гарольд С. Шонберг назвав Концертний зал імені Джека Сінгера «одним із найкращих концертних залів у півсвіті… інструментом із блискучим звучанням».
Акустика в приміщенні регулюється за допомогою звукопоглинаючих штор і банерів, а також 56-тонного дерев’яного акустичного рефлектора, що висить над сценою у вигляді ламінованої деревини ялини. Його вага – 90 тонн, він піднімається і опускається так, щоби можна було налаштувати акустичне середовище для потреб виконуваної в залі музики. Акустичні рефлектори використовуються для рівномірного розподілу звуку, уникнення місць, де якість звуку є або занадто слабкою, або надмірною і нечіткою.
Серед тональних ресурсів концертного залу – барвисті флейти, полум’яні труби, педальні сопілки тощо. Усі вони розподілені між 5-ма ручними відділами. Під час облаштування залу враховували висоту Калгарі над рівнем моря, атмосферний тиск, температуру в приміщенні та висоту розміщення оркестру.
У 1994 році розробили і встановили цифровий інтерфейс музичних інструментів (MIDI) – одну з перших систем MIDI, що дозволяє під’єднувати великий орган до комп’ютерів та електронних інструментів.
У 2017 році тут замінили понад 2000 крісел на нові з безшумним механізм закриття та підстаканниками. Такі сидіння акустично збалансовані. У 2021 році встановили нову та дуже гнучку гібридну систему підсилення звуку Meyer. Вона замінила попередню систему Meyer Sound, що сприяла успіху концертного залу протягом більш ніж 16 років. Обидві системи розробив канадський дистриб’ютор Meyer Sound – GerrAudio.
Орган Карті
Родзинка залу – орган Карті з 6008 трубками. Цей музичний інструмент вирізаний вручну з дуба, виготовила його канадська органна компанія Casavant Frères. Звук у органі виникає завдяки руху повітря в трубах різної довжини та діаметра.
Його вдалося придбати завдяки благодійному фонду Carthy Foundation, який заснував Колм Мак Карті – меломан і лікар з Едмонтона. Зокрема, на орган пожертвувала 750 000 доларів родина Менніксів.
Інструмент призначений як для сольних концертів, так і для роботи з повним оркестром. Вперше він прозвучав на концерті 6 травня 1987 року у виконанні Саймона Престона з Calgary Philharmonic Orchestra. Згодом інструмент надихнув на започаткування Міжнародного органного фестивалю в Калгарі.
Вперше фестиваль відбувся 13–19 жовтня 1990 року і представляв собою міжнародний органний конкурс із демонстрацією органу Карті в концертному залі Сінгера, а також інші заходи, спрямовані на підвищення обізнаності про інструмент та оцінювання його відвідувачами. Такий конкурс мав на меті допомагати молодим органістам міжнародного рівня розпочати концертну кар’єру, а також представити сам орган і новий канадський органний концерт, замовлений для цієї події.
Тоді зі 108 претендентів, які представляли 18 країн, обрали лише 8 фіналістів. Переможцем став британець Кевін Боєр, він отримав організоване міжнародне турне, можливість запису композиції, золоту медаль і 12 000 доларів. На фестивалі також відбулися різні майстер-класи, воркшопи і симпозіум.
