У Калгарі розпочинали свій творчий шлях чимало музикантів, які досягли успіху на світовій арені – це гурти Тeagan and Sara, Loverboy; виконавиці Feist, Jann Arden та інші. Упродовж багатьох років музична сцена Південної Альберти безперервно породжувала таланти. Не всі з них досягли світової слави, але точно стали місцевими улюбленцями. Про 7 чудових гуртів, які називають Калгарі своїм домом, далі на calgary-trend.
The Mandates
Квартет The Mandates викликає ностальгію за музикою 1970-х завдяки своєму унікальному рок-звучанню, для якого використовується триакордна гітара, потужний бас і вибухові барабани. Заснований у 2011 році. Серед альбомів – The Mandates, In The Back Of Your Heart та Dead In The Face. Музика The Mandates наче позачасова: її слухають абсолютно різні покоління.
Jo Hikk
Гурт кантрі-музики Jo Hikk із чотирма учасниками (братами Келлі та Кенні Сіттерами, Елом Доелом та Доном Йоргенсеном) виник у 2004 році. Колектив відомий своїм чудовим вокальним звучанням, запальною енергією та грайливими витівками.
У 2009 році вийшов дебютний альбом Ridе, а наступного року – альбом The Game. Завдяки успіху Ride гурт номінували на премію CCMA Awards «Rising Star». Дві пісні з цього альбому потрапили до топ-20 канадських композицій, зокрема «Sweet City Woman» і «My Kind of Radio».
Першим випущеним синглом стала пісня The Big Spoon – чуттєва і ніжна мелодія, написана Кевіном Фоксом і Кенні Сіттером.
The Hot Nasties
У 1978 році створили гурт The Hot Nasties (тоді називався Social Blemishes), що став частиною першої хвилі панк-року в Калгарі. До його складу ввійшли басист і вокаліст Уоррен Кінселла, гітарист П’єр Шенк та барабанщик Алан Макдональд (потім долучився до панк-гурту Sturgeons). Своє панк-звучання музиканти відпрацьовували в підвалі Алана.
Увагу громадськості вдалося привернути, коли ще перед офіційним заснуванням, у грудні 1977 року, гурт виступив у місцевій середній школі з композицією Heart Break Hotel. Безліч підлітків кинулося на сцену, тоді колектив зрозумів, що має для кого творити.
Пізніше музиканти змінили свою назву на The Hot Nasties, а до колективу приєднався гітарист Вейн Аем та барабанщик Том Едвардс. У 1980 році він випустив свій культовий мініальбом The Invasion, до якого ввійшли лише три пісні у стилі хардкор. Через рік вже вийшов повний альбом на касетах.
Цікаво, що басист і вокаліст Уоррен Кінселла після відходу з гурту став юристом і стратегом Ліберальної партії Канади.
Belvedere
Цей шалений панк-рок-гурт проіснував у 1995–2004 роках, а потім знову відновився у 2012-му в новому складі. Назву музиканти взяли від ситкому 1980-х. До початкового складу ввійшли три учасники: гітарист і вокаліст Стів Роулз, басист Брок і барабанщик Ден Хрінюк. Склад гурту постійно змінювався, однак мелодійне поп-панкове звучання завжди залишалося візитівкою гурту.
Дебютний альбом Because No One Stopped Us вийшов у 1998 році. Гурт, який спершу навіть не мріяв виступати наживо, швидко завоював репутацію на андеграундній панк-сцені завдяки мелодійному вокалу та проникливим трекам.
Після семи років розлуки учасники Belvedere зібралися для возз’єднавчого турне Північною Америкою та Європою у 2012 році. У листопаді 2015-го гурт оголосив, що хоча й відбулася зміна складу, він почав працювати над записом нового альбому. Цей альбом – The Revenge of the Fifth – вийшов у квітні 2016 року.
Популярність здобув сингл Good Grief Retreat, що розповідає про середньостатистичного працівника та систему, яка отримує користь від його праці, тоді як багаті ховаються за корпоративною завісою, не керуються законами тощо.
Jocelyn & Lisa
Це інді-соул-поп-дует, створений 2012 року вокалісткою Джоселін Еліс та вокалісткою, басисткою і клавішницею Лізою Джейкобс. Дебютний мініальбом Weary Warrior світ побачив у рік заснування, головною піснею цього альбому стала «Preach».
Цікаво, що Джоселін Еліс потрапила в центр уваги журналістів ще у свої 16 років, оскільки взяла участь у телешоу Popstars. Вже тоді вся країна помітила її потужний голос і харизматичний стиль. Після здобуття в шоу 2-го місця Еліс створила багато оригінальних пісень, а також стала вокалісткою місцевих гуртів The Monster Famous та End of Oz. Вона записувала хіти для канадської драми Dear Santa та для загальнонаціональної реклами Target Threshold.
Щодо Лізи Джейкобс, то вона виросла, граючи на бас-гітарі в сімейному колективі, а також грала в храмі, у барах та на фестивалях. У 2011 році Джоселін запропонувала Лізі написати разом пісню. Ліза спершу не була впевнена щодо співпраці, адже звикла долучатися до колективів лише як фрілансер. Проте у 2012 році вони все ж почали плідну співпрацю.
Дует швидко завоював симпатію в слухачів. Він взяв участь у документальному фільмі Crave, а крім того, пісню Open Wide представили в документальному фільмі 1000days.
Women
Цей арт-рок-гурт створили у 2008 році. До його складу ввійшли Патрік Флегель, Крістофер Реймер, Метт Флегель і Майк Уоллес. Того ж року вони випустили дебютний альбом Women, що отримав позитивні відгуки від музичних критиків. Звучання колективу порівняли з поп-музикою гуртів Beach Boys, The Velvet Underground і The Zombies.
Після випуску дебютного альбому музиканти провели інтенсивний тур у 2008 та 2009 роках, давши загалом понад 180 виступів у Північній Америці, Європі та Великій Британії.
Другий альбом Public Strain вийшов у вересні 2010 року та отримав схвальні відгуки від музичної преси. Восени того ж року гурт розпочав турне Європою та США. Існували чутки, що в жовтні гурт розпався через бійку на сцені в Lucky Bar (Вікторія, Британська Колумбія). Бійка відбулася насправді, але гурт не припиняв діяльність: лише скасував частину свого концертного туру.
Цікаво, що під час цього турне концертний фургон щотижня ламався. Якось музиканти залишили автомобіль і все своє обладнання в Далласі (штат Техас) і поїхали на орендованому автомобілі до Остіна. Через різні непередбачувані обставини один день виживання без речей і спорядження перетворився на всі дванадцять.
У лютому 2012 року учасник гурту Крістофер Реймер помер уві сні. Після його смерті гурт розпався. Тоді музиканти Меттью Флегель і Майкл Уоллес створили гурт Preoccupations, а Патрік Флегель – Cindy Lee.
Azeda Booth
У 2004 році на сцені Калгарі з’явився експериментальний поп-гурт Azeda Booth, музика якого поєднує багато жанрів. Заснували колектив Морган Грінвуд і Джордон Хоссак після зустрічі в останній день навчання в середній школі. Наступного дня після цієї доленосної зустрічі вони обмінялися демозаписами і вирішили створити своє дітище. Влітку 2006 року до них приєдналися Майк Аткінсон, Кріс Реймер, Марк Ріммер і Майк Уоллес.
Під час живих виступів та записів у студії музиканти постійно мінялися ролями та власними інструментами. Серед особливостей їхньої музики – дитячий фальцетний вокал Хоссака та несправні барабани Грінвуда.
Дебютний повноформатний альбом In Flesh Tones з’явився у 2008 році. У рецензії Pitchfork альбом назвали «одним із найунікальніших 2008 року». Наприкінці літа того року Крістофер Реймер і Майк Уоллес покинули гурт, бо доєдналися до вище згаданого колективу Women.
Навесні 2010 року Azeda Booth залишив і Марк Ріммер, тоді гурт повернувся до початкового складу з двох учасників – Джордона Хоссака та Моргана Грінвуда. У 2011 році Морган переїхав до Ванкувера і дует припинив існування.
