«Тоґо» – американський історичний пригодницький драматичний та біографічний фільм 2019 року про Тоґо – героїчного їздового пса, який пробіг сотні кілометрів у немислимих умовах у 1925 році. Фільм від Walt Disney Pictures повністю знятий в Альберті. Докладніше далі на calgary-trend.
На реальних подіях
Дія фільму розгортається в 1925 році навколо погонича собак Леонарда Сеппали, який намагається врятувати місто Ном від епідемії дифтерії, що вражає насамперед дітей. Він відправляється в небезпечну подорож по ліки разом із сибірським хаскі Тоґо, названим на честь адмірала японського військового флоту Тоґо Хейхатіро, хоча й тварину вважали занадто малою і слабкою, щоби очолити такі інтенсивні перегони.
Місто Ном розташоване на віддаленому південному узбережжі півострова Сьюард, що поблизу Берингової протоки. Народилося воно під час «золотої лихоманки». Приблизно в 1900 році це було найбільш густонаселене місто Аляски, яке досягало 12 000 жителів.
Фільм базується на реальних подіях, зокрема, «Великих перегонах милосердя 1925 року» («Перегонах із доставки сироватки до Нома») – двох естафетах доставки дифтерійного антитоксину з міста на Алясці Ненани до міста Нома під час епідемії дифтерії 1925 року. До місії залучили 20 погоничів та орієнтовно 150 їздових собак. Найбільшу славу здобула упряжка Гуннара Каасена, яку очолював сибірський хаскі Балто, вона везла сироватку на останньому етапі 1-го перегону. Проте найскладнішу та найдовшу ділянку шляху (146 км) подолала упряжка Леонарда Сеппали з вожаком Тоґо. Починаючи з 1973 року, з нагоди цієї події на Алясці проводять щорічні перегони на собачих упряжках.
Стрічка зображує, як Сеппала з командою проходить складний шлях – по ледь придатній для проходження кризі, розколотому шматі льоду тощо, змушуючи глядача пітніти від хвилювання. Після повернення з мандрівки Сеппала повертається до Нома, де все місто збирається в його домі, аби відсвяткувати успіх Тоґо. Від зацькованого і хворобливого цуценя собака виріс за 12 років у перевіреного лідера, який зумів керувати своїм майстром упряжок Сеппалою та іншими тваринами в подорожі і вчасно доставити сироватку помираючим від хвороби дітям Аляски.
Кінолокації
Знімали фільм головно в містечку Кокрейн, у долині Кананаскіс і поблизу озера Абрагам з вересня 2018 по лютий 2019 року. За словами режисера Еріксона Кора, у студії не відзняли жодного дня, як і не використовували жодних зелених екранів – усе справжні природні локації.
Серед знімальних місць:
• гірськолижний курорт Fortress Mountain у Кананаскісі – це той самий приголомшливий пейзаж, який простежується у фільмах, що вирізняються своєю вражаючою кінематографією. Наприклад, на початку грудня 2009 року тут знімали сцени з фільму «Початок» із Леонардо Ді Капріо в головній ролі.
У грудні 2011 року курорт приймав акторів і знімальну групу шпигунського бойовика «Спадок Борна». Територія була представлена і в інших фільмах, як-от «Горбата гора», «Вигнанець», «Ван Хелсінг» тощо. Загалом канадські Скелясті гори зіграли роль чотирьох гірських хребтів Аляски, які перетинали під час своєї подорожі Леонард і Тоґо;
• історичний парк Heritage Park – масштабний музей просто неба на березі Гленморського водосховища – одна з найбільш відвідуваних туристичних пам’яток міста, що розповідає історію Західної Канади з 1860-х до 1950-х років. Чимало історичних будівель були спеціально сюди перевезені для демонстрації, ще частина є відтворенням справжніх колишніх будівель.
Персонал музею одягнений у історичні костюми, а відвідувачів обслуговують старовинні автомобілі та кінний транспорт;
Зокрема, у фільмі можна побачити Prince House, що розміщений у цьому місці. Це колишній будинок Пітера Ентоні Принса – лісового і гідроелектромагната, який свого часу забезпечив електроенергією Калгарі. Збудував помешкання Принс ще в 1894 році, до Heritage Park його перенесли в 1967 році;
• CL Western Town & Backlot – велика багатофункціональна кіностудія, розташована в незайманих передгір’ях, що ведуть до величі Скелястих гір безпосередньо на захід від Калгарі. Звідси відкривається безперервний огляд на велике історичне ранчо.
Головні ролі
Леонарда зіграв кількаразовий номінант на «Оскар» – американський театральний і кіноактор Вільям Джеймс «Віллем» Дефо. Цікаво, що його дебют відбувся у фільмі Heaven’s Gate (1980), але в процесі творення кіно Вільяма звільнили, хоча й одна з його сцен потрапила у фінальну версію фільму. Свою першу головну роль зіграв у фільмі про байкерів-розбійників The Loveless (1982).
Дружину Леонарда Констанцію зіграла американка Джуліанна Ніколсон. Усіх собак, які з’являються у стрічці, надала компанія, що пропонує в Кенморі послуги катання на собачих упряжках. Надійного і непокірного маленького сибірського хаскі Тоґо зіграли кілька собак на прізвиська Хьюго, Маккі і Дизель.
Правда і фікція
Хоча «Тоґо» заснований на реальній історії, але компанія Walt Disney Pictures додала трохи своєї магії. Зокрема, на початку фільму Сеппала прибуває до міста після пробіжки й виявляє, що спалах дифтерії вже забрав життя п’ятьох дітей. Мер міста збирає всіх впливових чоловіків, аби обговорити спосіб доставки необхідної сироватки. Однією з ідей було відправити її потягом чи літаком, а інший варіант – відправити Сеппалу до Ненани. Сеппала спочатку незворушний, але, зазирнувши у вікна міської лікарні й побачивши закашляних дітей, твердо вирішує, що має поїхати, незважаючи на побоювання дружини.
У реальному житті все відбувалося трохи інакше. Сеппала не був присутній на зустрічі і не брав участі в прийнятті рішення. Водночас у місті його репутація була навіть кращою, ніж передав фільм: Леонард прославився як найшвидший каюр (погонич собак) на Алясці.
І хоча у фільмі Констанція виступає проти участі чоловіка в цій місії, кажучи, що місто має «вибрати когось, хто більше зацікавлений у спалаху дифтерії», у реальності в подружжя була 8-річна дочка Сігрід, тому їм важливо було зберегти життя дитини, як нікому іншому.
Крім того, у фільмі Сеппала вирушає до Ненани посеред хуртовини. Насправді ж вітер був у доволі спокійному стані, проте загалом небезпеку творці фільму передали влучно, адже стежка між Нулато та Номом – одна з найбільш ризикованих на Алясці.
Одним із найжахливіших моментів у фільмі є другий перетин Нортон-Саунду на зворотному шляху до Ному. Сеппала та його команда опиняються на крижині, відділеній від берега вузькою, але грізною смугою моря. Чоловік викидає собаку на берег, і Тоґо відбуксировує крижу досить близько до берега, так щоби решта команди також могла врятуватися. Подібна історія трапилася і в реальності, однак під час однієї з інших поїздок.
За словами Сеппали, буксирний трос, що з’єднував Тоґо та решту команди на льоді, обірвався, і кінець мотузки впав у воду. Тоді собака стрибнув у воду, виліз звідти, обмотав шнурок навколо свого тіла й почав тягнути.
Щодо іншого собаки, Балто, то його роль у фільмі епізодична: він головний пес у команді Гуннара Каасена. Оскільки саме Каасен доставляє сироватку Ному, він отримує левову частку слави. Однак насправді Балто заслуговує на повагу, не меншу ніж Тоґо, – команді Каасена довелося проїхати крізь сліпучу заметіль, а врятували їх лише нюх і дотик собаки.
Щодо смерті Тоґо, то у фільмі Сеппала вирішує залишити собаку-пенсіонера у штаті Мен у березні 1927 року, стурбований тим, що подорож буде для нього надто важкою. Однак насправді Леонард приспав тваринку, зважаючи на його нестерпний біль у суглобах і часткову сліпоту.
